Прохолодні стосунки на роботі чи реальна небезпека?

Чи можуть мовчанка у відповідь на привітання колеги чи сарказм на робочому місці завдати справжньої шкоди? Так, стверджують дослідники Університету Західної Вірджинії.

Не такі невинні жарти

Кайла та Джейк Фолмери, науковці кафедр менеджменту та педагогічної психології, дослідили емоційне сприйняття звичайних робочих стосунків для різних людей. Висновок може збентежити: те, що ми сприймаємо як норму чи легку жорстокість, скажімо, уникнення зорового контакту чи ігнорування колеги у розмові, може завдати відчутної психологічної травми, посилити думки про самогубство у співробітників із розладами настрою.
З попередніх досліджень вже було відомо, що навіть незначні негаразди у спілкуванні на робочому місці збільшують стрес, зменшують мотивацію та увагу працівників. Тепер, каже Кайла Фолмер, ми знаємо, чому це відбувається. Неправильне поводження з колегами збільшує шанси появи суїцидальних думок та намірів; звісно, такий настрій відбивається на концентрації та залученні до роботи.
В опитуванні брали участь 279 дорослих американців з депресією або біполярним розладом, які працюють 20 і більше годин на тиждень. Потрібно було охопити працівників, які частіше від інших можуть потерпати від негативного поводження, оскільки це дає більше можливостей для втручання психолога.

Непомітний булінг

Дослідники запитували учасників про досвід та враження останніх кількох місяців, пов’язані з жорстоким поводженням на робочому місці, суїцидальними намірами та вмотивованістю до роботи. Кайла вважає, що це дослідження вперше пов’язує слабке негативне ставлення на роботі з потенційно серйозними психологічними наслідками.
“Такі дії не назвеш надто грубими чи злочинними”, – розмірковує вона. “В цьому не вбачають якогось знущання чи переслідування. Це те, чим ми щодня чіпляємо когось, завдаємо малопомітної шкоди. Ми можемо так поводитися з тими, хто нам зараз не дуже подобається, і ми не роздумуємо над цим.”
Також дослідження встановило, що шкідливі ефекти слабкого негативного ставлення сильніші для тих, хто не лікується від депресії або розладу настрою. Дослідниця підрахувала, що близько половини учасників входять до цієї категорії.
Психічне здоров’я на роботі – один з професійних напрямків Кайли Фолмер. Як кваліфікований психолог при булінгу, вона вважає проблему впливу поводження на психічне здоров’я недооціненою в управлінні компаніями та діловому світі загалом.
“Ми часто звертаємо увагу на зниження продуктивності, але не враховуємо досвід співробітників та вплив психічних захворювань на цей досвід”, – констатує Кайла.

Допомога при депресії

Чи можуть компанії та організації якимось чином покращити робоче середовище з огляду на це дослідження? Так, якщо вони дбатимуть про охорону психічного здоров’я працівників; витративши на це певні ресурси, компанії можуть помітно збільшити продуктивність та задоволеність роботою. Звичайна консультація психолога може стати рятівним колом для бізнесу.
Опитування для цього дослідження проводилися до пандемії COVID-19, і Кайла задається питанням, як саме впливає середовище віддаленої роботи на ставлення до колег з наслідками для психічного здоров’я та задоволення від праці.
Ймовірно, що люди, які опинилися поза традиційними офісними умовами через пандемію, можуть відчувати себе менш зайнятими. До того ж віртуальне спілкування через зменшення невербальної його частки легше сприйняти неправильно, додавши шар нестабільності і збільшуючи стрес.
“Напевно, наші результати можуть бути навіть важливішими зараз, тому що ми знаємо, що рівень депресії та тривожності тепер вищій, ніж раніше”, – вважає дослідниця. – “Самогубства та депресія – соціальне табу, темні теми. Досліджувати їх досить важко, та це наша відповідальність, робота для усвідомлення цього, щоб допомогти колективам людей знайти кращі рішення. І це наш обов’язок – покращувати життя людей, які потребують психологічної допомоги”.