Співзалежність
Термін «співзалежність» часто використовується для визначення стосунків, в яких людина відчуває потребу або залежить від іншої людини. Проте мова не йде про звичайну прихильність. Співзалежні люди відчувають нездоровий потяг до іншої людини, буквально розчиняючись у ній.
Все життя співзалежної особи базується на тому, щоб принести задоволення іншому, тим самим вона підтримує деструктивні чи образливі стосунки. Йдеться не лише про романтичні стосунки: співзалежність може виникнути між батьками та дітьми, друзями чи родичами.
Симптоми співзалежності
Співзалежні люди часто приносять у жертву власні бажання та потреби. Вони живуть чужим життям та повністю концентруються на емоціях іншої людини, навіть не усвідомлюючи цього.
Співзалежні стосунки можна розпізнати за наступними ознаками:
- Ви почуваєтесь щасливими лише тоді, коли робите що-небудь для інших.
- Не завершуєте стосунки, в яких вас відверто ображають.
- Переважну більшість свого часу думаєте про об'єкт своєї залежності.
- Задовольняєте всі потреби іншої людини, не шкодуючи сил, часу та грошей.
- Часто відчуваєте провину у стосунках.
- Не можете висловити особисті потреби та бажання, сказати іншій людині «ні».
- Вважаєте своєю місією постійно дбати про інших.
- Заради задоволення бажань партнера забуваєте про мораль та власні принципи.
- Перебуваєте у постійному стресі від стосунків, але боїтеся самотності.
Як відрізнити співзалежність від здорової прихильності?
Часто співзалежність ховається під маскою великого кохання та щирим бажанням допомогти іншому. Але існують ознаки, які допоможуть внести ясність у ситуацію.
- Здорові стосунки будуються на любові та підтримці, усвідомленні цінності цих стосунків.
Співзалежна людина відчуває себе непотрібною, якщо на даний момент не може бути корисною іншій. Тільки відчайдушні жертви заради чужого благополуччя дарують їй відчуття щастя.
- Перебуваючи у повноцінних здорових стосунках, обидві сторони вважають їх пріоритетними. Але при цьому вміють отримувати задоволення від улюблених справ, захоплень та дружнього спілкування.
Співзалежні люди не мають власної ідентичності, інтересів чи цінностей поза стосунками.
- У здорових стосунках обидві людини висловлюють свої емоції, потреби та намагаються задовольнити бажання один одного.
В умовах співзалежності одна людина відчуває, що її бажання не важливі для іншої, тому навіть не намагається їх висловлювати. Іноді таким людям важко усвідомлювати особисті почуття чи потреби
Співзалежними можуть бути обидві або одна людина у партнерстві. Але у будь-якому разі такі стосунки приречені. У співзалежної людини страждають інші важливі сфери життя: кар'єра, повсякденні обов'язки та комунікація з оточенням. І навіть якщо інший партнер не є співзалежним, він часто звикає до постійних жертв заради свого благополуччя та не може створити повноцінних стосунків.
Як розвиваються співзалежні стосунки?
Співзалежність є наслідком засвоєної поведінки, яка ґрунтується на поведінкових моделях та емоційних проблемах минулого. Раніше вважалося, що такий стан може виникнути у людини, яка виросла в сім'ї батьків із алкогольною залежністю. На сьогодні експерти виділяють декілька факторів, що призводять до співзалежності.
Руйнівні дитячо-батьківські стосунки
За спостереженнями фахівців, співзалежні люди у дитинстві чи підлітковому віці часто піддавалися деструктивному впливу батьків. Найчастіше таке трапляється у сім'ях, де батьки зловживають алкоголем, наркотиками або мають емоційну незрілість.
В таких випадках потреби дітей відходять на другий план або зовсім ігноруються. Дитина з дитинства засвоює, що в першу чергу потрібно враховувати бажання батьків, а от хотіти чогось для себе — це ознака егоїзму. Пізніше у дорослому житті людина ігнорує власні потреби та думає лише про те, що може зробити для інших. Порушення емоційного розвитку спонукають до пошуку співзалежних стосунків.
Проживання з психічно чи фізично хворим членом родини
Якщо дитині доводиться змалку виконувати роль опікуна та регулярно за кимось доглядати, у поведінці виробляється звичка допомагати іншим, нічого не отримуючи натомість. При цьому людина перестає піклуватися про себе, а самоповага ґрунтується виключно на служінні іншим людям.
Жорстокість у сім'ї
Фізичне, емоційне та сексуальне насильство над дитиною чи підлітком може спричинити психологічні проблеми на все життя. Людина вчиться придушувати власні почуття, і це являється для неї захисним механізмом від болю внаслідок насильства. У дорослому житті такі люди шукають об'єкт для постійної турботи та зазнають образливого ставлення до себе, оскільки вони до цього встигли звикнути.
Психотерапія співзалежності
Людина, яка перебуває у співзалежних стосунках, зазвичай відмовляється бачити проблему у своїй поведінці. Вона пояснює власні вчинки щирими почуттями та безкорисливим бажанням допомогти. Співзалежна особа усіма способами виправдовує будь-яку витівку свого партнера, може приховувати від близьких його згубні звички (наприклад, алкогольну, наркотичну чи ігрову залежність).
Тривале перебування у токсичних стосунках небезпечне розвитком різноманітних захворювань, зокрема й психічних. У стані співзалежності надто складно жити, у людини псуються стосунки з близькими, вона часто повністю замикається в собі. Якщо ситуація не змінюється, можуть навіть виникнути думки про самогубство.
Зі співзалежних стосунків необхідно обов'язково якомога швидше виходити. Зробити це самостійно дуже складно: насамперед потрібно з'ясувати причини, з яких людина підтримує такі стосунки. Адже навіть розлучившись з об'єктом своєї одержимості, люди часто наступають на ті ж граблі та потрапляють в аналогічну ситуацію.
Найефективніший шлях подолати співзалежність — звернутися по допомогу до психолога. Він правильно оцінить ситуацію та буде працювати з особистісними якостями, через які людина потрапила у пастку токсичних стосунків. З допомогою спеціаліста часто вдається усвідомити та навчитися висловлювати власні потреби та емоції, які могли бути поховані у ранньому дитинстві.
У центрі психотерапії "Структура" для лікування співзалежності використовується як індивідуальна, так і групова терапія. Деякі методи включають когнітивно-поведінкову терапію, під час якої учасники вивчають певні стратегії розвитку навичок. Ефективним методом для співзалежної поведінки є EMDR, оскільки він націлений на порятунок від спогадів про жорстоке поводження та вироблення нових позитивних установок щодо себе та власного способу життя.
Що б не являлося причиною співзалежності, від неї можливо та потрібно позбавлятися. Кожен з нас має право на щасливе життя та стосунки, в яких люди чують та поважають потреби один одного, ставляться один до одного з любов'ю та ніжністю.
Не знаєте який з методів вирішення проблеми
підійде саме Вам?
Чому нас вибирають
Команда професіоналів
Дієва допомога в найскладнішій ситуації
Доказова психотерапія
Індивідуальний підхід
Команда професіоналів
Тетяна Назаренко
Напрямок:
Травматерапія, терапія ПТСР в EMDR підході, психотерапія депресії, психотерапія тривожних розладів, терапія співзалежних відносин
Ірина Мельник
Напрямок:
Травматерапія в EMDR підході постраждалих від психологічного, фізичного або сексуального насильства, психотерапія тривожних розладів, фасилітація, вирішення внутрішніх та зовнішніх конфліктів, життєві кризи, бізнес-консультування, організаційне консультування, розвиток кар’єри
Ростислав Хцинський
Напрямок:
Працюю з військовими та їх запитами. Травматерапія, психологічний супровід потерпілих від сексуального, фізичного, психологічного насилля, супровід в переживанні горя і втрат, терапія тривожних станів, депресія, вирішення конфліктів, бізнес-консультування, організаційне консультування.
Олександр Бедрій
Напрямок:
Працюю з тривожно-фобічними та депресивними розладами, психосоматикою, психологічною травмою, ПТСР, КПТСР, горюванням, нав’язливими думками, важкими емоціями, консультування ЛГБТ+
Алла Ликова
Напрямок:
Травматерапія, психологічний супровід потерпілих від сексуального, фізичного, психологічного насилля, супровід в переживанні горя і втрат, терапія тривожних станів, підтримка материнства, консультування сімейне та підлітків, консультування ЛГБТ+
Ганна Тропотяга
Напрямок:
Травматерапія в EMDR підході постраждалих від психологічного, фізичного або сексуального насильства, робота з посттравматичним стресовим розладом, психотерапія депресії, психотерапія тривожних розладів.
Валерія Некрашевич
Напрямок:
Психотерапія депресії, психотерапія тривожних розладів, співзалежні відносини, батьківсько-дитячі відносини, партнерські відносини, післяпологова депресія, хронічна втома, емоційне вигорання, пошук власної ідентичності
Ганна Стативка
Напрямок:
Травматерапія постраждалих від психологічного, фізичного або сексуального насильства; супровід переживання горя і втрат. Консультування при емоційному, професійному вигоранні і хронічному стресі.
Людмила Галіцина
Напрямок:
Сімейне консультування, Консультування у сфері сексуального життя, Консультування підлітків, Консультування дітей, онкопсихологія, робота з онкохворими
Валентина Ткачук
Напрямок:
Психотерапія депресії, психотерапія тревовожних розладів, сімейне консультування, консультування підлітків, консультування з приводу субпсихотичних та психотичних станів
Кваліфікація: лікарка-психіатр