РДУГ та травма

Існує зростаюча кількість досліджень, які демонструють тісний зв’язок між синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) та травмою. Наприклад, є докази того, що травма може посилювати вже існуючі симптоми СДУГ у дітей. Крім того, травматичні події можуть змусити дітей реагувати та поводитися таким чином, що нагадує симптоми СДУГ. Наприклад, постійне емоційне збудження може виглядати як імпульсивність та гіперактивність. Це не означає, що травма викликає СДУГ, але обидва стани можуть бути тісно пов’язані, що пояснює зростаючий рух за впровадження травмоорієнтованого підходу до лікування СДУГ.

Ця стаття обговорює зв’язок між СДУГ та травмою, а також те, як остання може впливати на діагностику та лікування СДУГ.

Зв’язок між СДУГ та травмою

Хоча причинно-наслідкового зв’язку між СДУГ та травмою не встановлено, ці два стани пов’язані й іноді можуть співіснувати. Це підтверджується зростаючим обсягом досліджень, які пов’язують початок і тяжкість СДУГ зі стресовими подіями, життєвим досвідом і процесами пам’яті. Також це стосується розвитку інших психічних розладів, як-от депресія та тривожність.

СДУГ і травма можуть впливати на одні й ті самі ділянки мозку

Хоча необхідно більше досліджень, щоб виявити причини зв’язку між СДУГ і дитячою травмою, існує припущення, що обидва стани впливають на одні й ті самі ділянки мозку — зокрема, на префронтальну кору та гіпокамп, які мають вирішальне значення для функцій пам’яті та когнітивного контролю.

Це не означає, що травма спричиняє СДУГ, але вона може бути чинником, який сприяє появі, стійкості й тяжкості симптомів СДУГ, а також неуважності, гіперактивності й імпульсивності навіть у тих, у кого немає діагнозу СДУГ.

СДУГ і ПТСР

Люди зі СДУГ також мають підвищений ризик переживання травматичних подій. 

Наприклад, за оцінками, діти з СДУГ до 12 років отримують на 20 000 більше негативних повідомлень, ніж їхні ровесники без цього діагнозу.

Також вважається, що ймовірність розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у людей з СДУГ приблизно в шість разів вища, ніж у тих, хто не має СДУГ.

Причини цього різноманітні, однак вважається, що СДУГ підвищує ризик відторгнення, соціальної ізоляції та стигматизації, спрямованої проти людини.

Існують деякі докази того, що існують спільні генетичні фактори ризику для СДУГ і ПТСР — наприклад, поліморфізми гена канабіноїдного рецептора та гена транспортера дофаміну.

Ускладнення СДУГ і травми

Оскільки симптоми СДУГ і травми можуть перекриватися, це створює низку викликів у діагностиці та лікуванні. Наприклад, якщо у дитини з СДУГ також була травматична подія, виникає ризик того, що симптоми травми буде сплутано із симптомами СДУГ, або навпаки.

Хибні діагнози

Травма може спричиняти такі симптоми, як:

• неуважність;
• імпульсивність;
• гіперактивність;
• труднощі з концентрацією.

Ці самі симптоми характерні і для СДУГ. Через це трапляється, що діти з травматичним досвідом отримують хибний діагноз СДУГ — або ж їм узагалі не ставлять жодного діагнозу.

Вплив на лікування

Травма також може впливати на відповідь на лікування СДУГ. Наприклад, деякі дослідження показують, що діти з СДУГ і високим рівнем впливу дитячої травми можуть менш ефективно реагувати на медикаментозне лікування, ніж діти без травматичного досвіду.

Окрім того, травма може сприяти розвитку коморбідних станів, таких як:

• тривожність;
• депресія;
• розлади настрою;
• поведінкові розлади.

Ці розлади можуть ускладнити лікування СДУГ і потребувати більш комплексного підходу.

Травмоорієнтований підхід до СДУГ

Оскільки зв’язок між СДУГ і травмою стає все очевиднішим, фахівці в галузі психічного здоров’я закликають до ширшого впровадження травмоорієнтованих підходів у діагностиці та лікуванні СДУГ. Це означає врахування можливого впливу травматичного досвіду при роботі з пацієнтами, які мають симптоми СДУГ.

Комплексна оцінка

Комплексна психіатрична оцінка, яка враховує як нейророзвиткові фактори, так і історію травматичних подій, може допомогти:

• уникнути помилкових діагнозів;
• виявити супутні розлади;
• розробити цілісні та персоналізовані плани лікування.

Цей підхід включає опитування щодо:

• емоційного стану;
• поведінки;
• середовища дитини;
• історії сімейних стосунків;
• шкільного досвіду.

Психотерапія

Психотерапія, така як когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), може бути особливо корисною для дітей з СДУГ, які пережили травму. Також позитивні результати показують:

• EMDR (десенсибілізація та репроцесінг рухами очей) — для роботи з травматичними спогадами;
• ігрова терапія — для дітей молодшого віку.

Підтримка сім’ї

Сім’я відіграє вирішальну роль у відновленні дитини. Тренінги для батьків, які допомагають краще зрозуміти поведінку дитини, навчитися ефективним підходам і впоратися з власним стресом, також є важливою частиною лікування.

Як підтримати дитину з СДУГ і травмою

Якщо у вашої дитини є симптоми СДУГ, травматичний досвід або і те, й інше — ви можете багато зробити, щоб допомогти їй почуватись у безпеці, стабільно й підтримано.

1. Забезпечте передбачуваність

Діти, які пережили травму, часто мають підвищене відчуття небезпеки або тривоги. Створення передбачуваного розкладу, чітких правил і стабільного середовища допомагає їм почуватись у безпеці.

2. Встановлюйте емоційний контакт

Проявляйте співчуття, прийняття й уважне ставлення. Якщо дитина бачить, що її почуття мають значення, це допомагає їй відновлювати довіру та самооцінку.

3. Підтримуйте розвиток навичок саморегуляції

Допоможіть дитині навчитися впоратися з емоціями:

• дихальні вправи;
• техніки релаксації;
• тілесні практики (рух, грумінг, сенсорні перерви).

Це може зменшити імпульсивність і гіперактивність.

4. Шукайте професійну допомогу

Не соромтеся звернутись до фахівця з психічного здоров’я, який має досвід у роботі з дітьми, травмою та СДУГ. Він допоможе вам краще зрозуміти потреби дитини та обрати ефективні стратегії підтримки.

Висновок

Травма і СДУГ — це складні явища, які можуть мати схожі прояви, перетинатися або співіснувати. Комплексне розуміння їхнього взаємозв’язку дає змогу уникати помилок у діагностиці та допомагати дітям ефективніше. Травмоорієнтований підхід до СДУГ допомагає створити більш чуйні й ефективні плани підтримки для дітей, які цього потребують.

Автор: Зува Севен

Медичний огляд: Айві Квонг, LMFT

Переклад і адаптація: Катерина Челомбітько

Наукова редакція: Тетяна Назаренко